Кейс-зона – це місце де я планую описувати, структурувати приклади з практики “запит-вирішення”. Ясна річ, що мене на це навіяла творчість Ірвіна Ялома, та з іншого боку, в наш час швидких змін та інформаційного засилля, час підвищеної тривожності та дорогущої терапії, багато хто шукає порятунку в читанні, в прикладах інших. Когось це заставить посміятися з власних проблем, а когось вбереже від самолікування-самокопирсання. Хтось перестане роздавати направо та наліво поради друзям (тобто перестане втручатися, тиснути чи таким чином годувати свою оболену потребу в значущості), хтось усвідомить цінність щирого спілкування. Хтось навернеться до давньої буддиської практики “Зустріч із самотністю”, а хтось напише лист-запит, а може і виявить бажання зустрітися.

Умовно всі жіночі образи я називатиму Іванка, всі чоловічі – Іван, щось прототипне мультику “Маша та ведмідь”, але вони не є нашими етнічними образами.

Існує поняття типовості запитів. Існує поняття рекомендацій, що тим паче утворює подібний фон запитів: “Мені це помогло в такій ситуації, в тебе така сама – звернись туди” Так тому і виходить, що читаючи сюжетну лінію кейсу – з практики чи листа – може здатися, що написано саме про тебе. Але це не так) На жаль чи на щастя, але існує поняття етики спілкування та повага до приватного переживання! Наприклад, читаючи класику чи сучасну літературу, ти знаходиш гострий відгук, все викладено так, ніби сам Дюма чи Коельо писав сюжет з тебе… Що тоді? – Ти робиш закладку, чи копіюєш цитату у соцмережу з дописом “Як сказано, а?!” і все. Десь на такі самі емоції та реакції і розрахована моя кейс-зона.

Хіба ще, можливо, якщо в тебе в голові є невизначеність – з чим звертаються до психологів, до персональних тренерів, до коучів – то ці дописи розширять твою уяву, знання, може і сміливості додадуть. В час розвитку технологій та інтернету для більшості є оперативнішим електронне спілкування , ще й дає можливість не відкривати свого справжнього імені, натомість, із збереженням почуттів писати щиро про те, що турбує. Саме тому я інколи розбиратиму в кейсах деякі цитати з листів, якщо автор листа вкаже, що не хоч відповіді персональної, а хоче відкритої відповіді, і якщо автор буде розраховувати не лише на мій коментар, але і на читачів блогу, Facebook.

Для перших сміливих ластівок – розгляд-коментар ситуації в листі є безкоштовним, тож – пишіть, формулюйте, пам’ятаєте мій допис про письмові запити та їх користь?!

До зустрічей у кейс-зоні)))