Кейс-зона — це місце, де я планую описувати, структурувати приклади з практики “запит — вирішення”. Зараз про це кажуть: “Ділитися кейсами”))

На це навіяла творчість Ірвіна Ялома, та з іншого боку, в наш час швидких змін та інформаційного засилля різними текстами, буквами і думками, в дні підвищеної тривожності та дорогущої терапії, багато хто шукає порятунку в читанні, в прикладах інших. Хтось зможе усміхнутися власним проблемам. Хтось вбережеться від самолікування — самокопирсання. Хтось перестане роздавати направо— наліво поради друзям (тобто перестане втручатися, тиснути чи таким чином годувати свою оболену потребу в значущості). Хтось усвідомить цінність щирого спілкування. Хтось навернеться до давньої буддиської практики “Зустріч із самотністю“, а хтось напише лист-запит, а може і виявить бажання зустрітися.

Умовно всі жіночі образи я називатиму Іванкою, всі чоловічі – Іваном, щось прототипне мультику “Маша та ведмідь”, але вони не є нашими етнічними образами. Будь які подібності будуть типовими, де-персоналізованими.

Існує поняття типовості запитів. Існує поняття рекомендацій, що тим паче утворює подібний фон запитів: “Мені це помогло в такій ситуації, в тебе така сама — звернись і ти до Олени.” Тому і виходить, що читаючи сюжетну лінію кейсу — з консультаційої практики чи листування — може здатися, що написано саме про тебе. Але це не так. На жаль, чи на щастя, ми, психологи, керуємося поняттям етики в спілкуванні та повагою до приватного переживання кожного співрозмовника!

Наприклад, читаючи класику чи сучасну літературу, ти знаходиш гострий відгук, все викладено так, ніби сам Дюма чи Коельо писав сюжет з тебе… Що тоді? — Ти робиш закладку, чи копіюєш цитату у соцмережу з дописом: “Як сказано, а?!” і все. Десь на такі самі емоції та реакції і розрахована моя кейс-зона Івана та іванки. Заглянь у рубрику “Книжкова полиця”, підпишись на мій блог — і отримуй всі новинки просто у свою електронну скриньку!

Приємного читання та натхнення Тоб!

Хіба ще, можливо, якщо в тебе в голові є невизначеність – з чим звертаються до психологів, до персональних тренерів, до коучів — ці дописи розширять твою уяву, знання, може і сміливості додадуть. В час розвитку технологій та інтернету для більшості є оперативнішим електронне спілкування , ще й дає можливість не відкривати свого справжнього імені, натомість, із збереженням почуттів писати щиро про те, що турбує. Саме тому я інколи розбиратиму в кейсах деякі цитати з листів, якщо автор листа вкаже, що не хоче відповіді закритої, персональної, а хоче відкритої відповіді. І якщо автор буде розраховувати не лише на мій коментар, але і на читачів блогу теж.

Для перших сміливих ластівок – розгляд-коментар ситуації в листі є безкоштовним, тож – пишіть, формулюйте, пам’ятаєте мій допис про письмові запити та їх користь?!

До зустрічей у кейс-зоні)))