Два приятеля започатковують комерційну установу. Сформували штат з людей рідних, випадкових, рекомендованих.Газдують. Бізнес типовий, я такий тип підприємництва називаю народним: не хлопський розум, на око, на вирозум діється управління. Корпоративи гучні, голі торси на Йордан в соц.мережах босів.
Замовили управлінці виконання трьох бажань:
- Хочемо, щоб продажі збільшилися
- Хочемо, щоб був прозорий облік та історія клієнтів
- Хочемо, щоб клієнторієнтованість була на рівні, а не рагульська (с)
Кожне було виконано:
- Реклама звучала на радіо-хвилях і тішила слух
- Прийшли колективно до висновку, що всі клієнти відомі поіменно — пожартувати сально можна про кожного
- А клієнти самі нехай будуть нормальними, такими, щоб не схамити їм було
Який персонал працює в цій фірмі: випадкові люди. Чому вони там працюють — за когось попросили. Когось більше нікуди не беруть. Всі набрані через знайомих. Чому працівники такі, які є — тягнутися до кращого складно. Стерпіти приниження легше. Все одно заплатять. А набридне офіс, можна взяти лікарняний чи поїхати у відрядження. На нараді поганять за цифри з бухгалтерьких відомостей, а на корпоративі — разом вип»ють. Стабільність))) Вибір є.
Питання залишилось в мене — продавати хто буде в результаті? Хто є в списках учасників запанованого тренінгу з продажу? Задумали управлінці так: поки шукається толковий продажник (один чи декілька), навчаємо наявних. Раз вже налаштувалися на тренінг, то йому бути за будь-яких обставин.
Процес, що сховався в словосполученні «навчання та розвиток персоналу» виглядав так:
- то в когось нема часу, бо треба ще десяточок життєво необхідних дзвінків вже зробити
- то під настрій шеф погрожує звільненнями за результатами навчання
- то під нездалий настрій шефа починаються переходи на особистості з образами та приниженнями
- то учнів 10, то вже 1
- то склад, то виставка, то розвантаження-завантаження
- то інсайт — «так ті всі, що були минулого разу взагалі не продажники» (с)
- активні польовики не мають часу для обліку, а в офісі за ними нема кому вносити данні
- одиниці володіють ПК на рівні більше, ніж набрати одним пальцем пароль в соцмережі
- бізнес-план — це за визначенням зайва річ
- маркетингова стратегія — навіщо, головне мати на радіостанціях толкові знайомства і знижки
- політика збутова ясна: продавати і продавати
- нарахування зарплати — під настрій, і тут математика не допоможе
А що мало бути, це вже історія закулісна, бо ж … бажання виконано! А Золота рибка знову в Морі Незабутніх Обломів 😉
