Два приятеля започатковують комерційну установу. Сформували штат з людей рідних, випадкових, рекомендованих.Газдують. Бізнес типовий, я такий тип підприємництва називаю народним: не хлопський розум, на око, на вирозум діється управління. Корпоративи гучні, голі торси на Йордан в соц.мережах босів.

Замовили управлінці виконання трьох бажань:

  1. Хочемо, щоб продажі збільшилися
  2. Хочемо, щоб був прозорий облік та історія клієнтів
  3. Хочемо, щоб клієнторієнтованість була на рівні, а не рагульська (с)

Кожне було виконано:

  1. Реклама звучала на радіо-хвилях і тішила слух
  2. Прийшли колективно до висновку, що всі клієнти відомі поіменно – пожартувати сально можна про кожного
  3. А клієнти самі нехай будуть нормальними, такими, щоб не схамити їм було

Який персонал працює в цій фірмі: випадкові люди. Чому вони там працюють – за когось попросили. Когось більше нікуди не беруть. Всі набрані через знайомих. Чому працівники такі, які є – тягнутися до кращого складно. Стерпіти приниження легше. Все одно заплатять. А набридне офіс, можна взяти лікарняний чи поїхати у відрядження. На нараді поганять за цифри з бухгалтерьких відомостей, а на корпоративі – разом вип”ють. Стабільність))) Вибір є.

Питання залишилось в мене – продавати хто буде в результаті? Хто є в списках учасників запанованого тренінгу з продажу? Задумали управлінці так: поки шукається толковий продажник (один чи декілька), навчаємо наявних. Раз вже налаштувалися на тренінг, то йому бути за будь-яких обставин.

Процес, що сховався в словосполученні “навчання та розвиток персоналу” виглядав так:

  • то в когось нема часу, бо треба ще десяточок життєво необхідних дзвінків вже зробити
  • то під настрій шеф погрожує звільненнями за результатами навчання
  • то під нездалий настрій шефа починаються переходи на особистості з образами та приниженнями
  • то учнів 10, то вже 1
  • то склад, то виставка, то розвантаження-завантаження
  • то інсайт – “так ті всі, що були минулого разу взагалі не продажники” (с)
  • активні польовики не мають часу для обліку, а в офісі за ними нема кому вносити данні
  • одиниці володіють ПК на рівні більше, ніж набрати одним пальцем пароль в соцмережі
  • бізнес-план – це за визначенням зайва річ
  • маркетингова стратегія – навіщо, головне мати на радіостанціях толкові знайомства і знижки
  • політика збутова ясна: продавати і продавати
  • нарахування зарплати – під настрій, і тут математика не допоможе

А що мало бути, це вже історія закулісна, бо ж … бажання виконано! А Золота рибка знову в Морі Незабутніх Обломів 😉

yak-pravilno-perevoziti-akvariumnix-ribok