*Об’єктивні ситуації попрошу сюди не приплітати!

…»А давайте перенесемо…?» — така банальна і така доленосна фраза.

В понеділок працювати ще важко, зранку — зарано, в обід — а чого день розбивати, до вечора ще дожити треба. В п’ятницю — вже не варто, за вихідні все  забудеться. Середа — розписана. Пропозиція вихідних робочих зустрічається кисло. Літом — відпустки, весна-зима-осінь — депресія, дощі, апатія. Попри це все є наради, форс-мажори, плани, зриви, мрії, піднесення, наміри.

  • А давайте перенесемо зустріч вже з наступного тижня, вже якось настрій не той …
  • А давайте побачимося після виставки, через пару тижнів
  • А давайте не аналізувати минулий тиждень
  • А давайте не зараз про завдання
  • А давайте закладемо в бюджет наступного року
  • А давайте спробуємо з наступного місяця
  • А давайте просто не сьогодні

Причин реальних чи названих з вихованості багато: від хворих дітей до власного неспокою в душі, від транспорту до затримки в клієнта, від відвертого не-настрою, до вигаданих історій. Затопили сусіди, трубу прорвало, папужка вилетів з клітки, бабця намірилася пекти пляцок, мама з села передала автобусом смаколики, вчора була гучна вечірка, завтра буде корпоратив, раптом прийшло запрошення представити фірму на виставці, інвентаризація, ревізія, перевірка

Відмінили-перенесли урок/пару — ура! Ура? — це час, який мало хто знає чим наповнити. Але «ура!» І питання в тренінгах: «А якщо ми без обіду і брейк-кав, ми підемо раніше додому?» … Свідчить про рівень того, хто запитує. Це завжди рядовий виконавець, і в жодному разі не управлінець. «Ура», може бути…

А давайте перенесемо/закінчимо іншим разом/зупинимо роботу наразі/відкладемо на потім/тільки не в сезон/тільки не в період міжсезоння…?

Давайте) А давайте подумаємо, що ми переносимо по факту. Ми ж не просто посунули цифри в календарі «дні/години/хвилини/місце зустрічі».

  • ти переніс свій успіх, бо є ті, хто встигли, запланували, підготувалися, прокинулися, зібралися, прийшли
  • ти переніс свою актуальність, бо є ті, хто вже зараз шукає відповідь на питання
  • ти переніс себе на потім, бо є ті, хто не дозволить так вчинити із собою
  • ти переніс свою конкурентну перевагу, бо ти тричі застарів: 1. змінив пріоритет, 2. переніс зустріч, 3. наступного разу — це знову буде актуалізація тебе тут-і-зараз
  • ти переніс себе як старі меблі з кімнати в підвал

Чому так? Як правило так тому, що:

  • ти ще в пошуку себе
  • ти не маєш чітких орієнтирів, що важливо, а що ні
  • ти не розділяєш важливе для тебе, і важливе для справи
  • ти просто не маєш балансу між напруженням, та релаксом
  • ти як зірочка, що падає — мигнеш, може хто побачить і встигне загадати бажання, а може і ні
  • ти не розумієш як бути повноцінною зіркою на Чумацькому шляху
  • ти ніколи на повні груди не дихав свободою і не відчував її простору
  • тобою керує лінь
  • ти не гориш-не палаєш своєю діяльністю

А давайте перенесемо…? — А ти справді цього хочеш?!

Уяви, що ти вже переглянув фільм «Завжди кажи: «ТАК!», на скільки часу тебе стане поекспериментувати це у власному житті? Страшно?

*Об’єктивні ситуації просила сюди не приплітати!