…В грі «Щурячі перегони» для жінок є класне роз’яснення: якщо ти попала на поле народження дитини і прийняла рішення мати її, то ти (як в реальності) отримуєш одноразову допомогу на дитину, а далі (уважно!) — ти нічого не отримуєш від наявних в тебе малих бізнесів, адже ти НЕ можеш доглядати дитину і творити, від середнього бізнесу ти маєш — 50% прибутку і від великого — всі прибутки залишаються сталими. Зарплату, якщо ти ще на роботі, не отримуєш теж — ти ж в декреті.

«Це просто гра!» — скажеш ти 😉

…В часи феодалізму відбувся розкол між сільським господарством та ремісництвом. Завдяки розквіту та розвитку міст, ремісники селилися навколо монастирів, церков, поблизу стін міста чи і в місті самому. Утворилися ремісничі цехи зі своїми традиціями, правилами та устроями. Майстри брали учнів, наймали помічників. Регламентувалися ціни, захищалися права, витвори ручної роботи обмінювали на гроші.

…30-ті роки… Домогосподиня займається дітьми, затишком. Традиційно вишиває, пече. Керує домашніми працівниками. І займає руки в дні, коли нічим займатися, нема настрою чи нічого не хочеться.

…Ти сьогодні:

  • вивчилась десь, де захотіли батьки, але так і не вивчилася там, де хотіла ти
  • займаєшся дітьми, як можеш, як знаєш, з допомогою чи без неї, але вважаєш, що лише ти знаєш як правильно це зробити, діти ж твої
  • на роботу не ходиш — не хочеш, не беруть — не суть важливо, але може тобі дана «ручна творчість»
  • тішиш себе тим, що після 6-8-10 років декрету ти варта більше, ніж 10000,00 грн., тому на роботу з 09 до 18 ти не йдеш
  • і щоб ніхто тобі нічого не вказував
  • дуриш себе думкою, що твої руки «якби я лише захотіла» можуть перерости в бізнес з «адурєнним доходом», але ти зараз не хочеш, бо ще діти малі
  • ти ходиш на тематичні посиденьки «мама-бізнесмен», «як жінці встигнути все» і т.д.

Десь логіка відсутня, не знаходиш?

  • ти не вчилась, бо була зайнята образою на батьків, студентським життям та побаченнями, тобто мозок в режимі ощадному: що вбрати, де піти, він чи н він мій принц, плітки та дівчачі сварки
  • ти не розвивалася, не вдосконалювалася, о «раптом» трапилися домашні обов’язки, дитина/діти , тобто мозок в режимі ощадному: кухня-діти-свекруха

Натомість ти може в’язала, чи вишивала, чи робила декупаж або прикраси … «Золоті руки» — крилатий вислів. Може і твої такі.

А скажи мені, звідки взялася в тебе думка про свій бізнес:

  • малий — поки ти вдома і борщ зварити є важливіше за хліб насущний — не прибуткова справа, це стане болючим починанням для твоїх амбіцій і «що люди скажуть», «свекруха буде кричати», «мама не зрозуміє», «кума не підтримає»
  • середній — тобі явно бракує знань і навичок, а ще — грамотного кола оточення
  • великий — а потянеш?

В результаті — ти, коли вишивала вишиванку донці, руку набивала на майбутні замвлення чи вкладала душу? Чому те, що приносило тобі ще вчора задоволення стало сьогодні стереотипом: «Знайди справу, яка тобі до душі і ти ні дня не будеш на роботі»?! Ти чітко розумієш, що твоя справа — це робота, але постійна зайнятість. Де звинувачення ти виказуєш сама собі? Де ти зіштовхуєшся з собою сама: зі страхами, з самооцінкою, з гарантіями та якістю, ти готова? Ти вважаєш, що час твій такий цінний, що за 5000,00 грн. з 09 до 18 ти заробиш більше? Згадай вчорашній твій день — на що він витрачений?! Що ти ховаєш, розчиняючись в мріях, які не оживають в реальності? Від чого всередині себе ти втікаєш, активно підтримуючи розмови про чужих дітей в товаристві інших мамочок-квочок?

Ким ти є сьогодні???

  • чиєюсь ображеною великорослою дитиною?
  • ремісником?
  • домогосподинею?
  • підприємцем?

Що насправді керує тобою:

  • Ти почуваєшся ніяково, коли береш гроші в чоловіка?
  • Ти хочеш більше грошей, а чоловік не може більше заробити?
  • Ти не знаєш, що робити з дітьми?
  • Ти не знаєш, куди діти вільний час, поки всі в садку-школі-на роботі?
  • Ти не чуєшся певно, що буде завтра?
  • …

Твої «золоті руки» потребують не менш «золотих рук» і дисципліни, щоб стати доступними для всіх! Пошита наволочка — може стати бізнесом, а може завмерти на разовій оказійній «тємочці» без майбутнього, а може стати тилом і затишком для рідних.

Чого хочеш ти?!