Дивні створіння – люди. Спостереження з практики дивують щодня, щоконсультації, щоразу. Ти хочеш змін і не маєш для цього часу. Ти хочеш результату і не можеш викроїти години-двох щотижня на роздуми, зміну траєкторії думок, на планування очікуваних змін.

Якби можна було купити собі нову шкіру, нову ДНК, нове життя – без проблем. Кур’єр принесе замовлення, і зміни відбудуться за інструкцією, що додається до замовлення, або за твоїм креативним бажанням… Стоп! І знову, другим шляхом є твоя ініціатива. Що робити з твоїм бажанням змін?!

Є періоди, коли ти сам/-а: відпустки, переїзд, відрядження, ще нема дітей, вже виросли діти, вже сам/-а, ще сам/-а, ранішня пробіжка, 18 чи 58 років… Підсумок: в життя є моменти самоти. Питання: що ти тоді робиш?

Найчастіше бажання до змін висловлюється разами: “Хочу, щоб все було якось інакше”, “Хочу побути на самоті хоча б інколи”, “Хочу просто подивитися посидіти на небо”. Я переформульовую по суті так: ти не знаєш, чого ти хочеш. І починається підміна понять: психолог, коуч має знати мої бажання і вести мене на шляху до їх реалізації. Круто))) Головне, що ти знаєш як вимагати, контролювати. Тобто ти знаєш процес вимоги, а не процес бажання.

Не зовсім чесно перед самим собою ставити задачі, які тобі не потрібні. Нечистими є думки, якщо в твоїх неуспіхах винні хтось чи щось ззовні. Генеральне прибирання в чужій квартирі, де ніколи і порохів не стирали з книжкових полиць з наступним дизайном, в той час, коли власник квартири зайнятий, не приходить на жодну зустріч – не варте. Можливо під власну ініціативу та на власний розсуд, але не варте.

Захотіти змін, прийти на першу консультацію, нічого не робити від разу до разу в проміжках зустрічей, переносити кожну наступну на невизначений термін… І ти дивуєшся, що ситуація не змінюється? І ти стверджуєш, що психологія не працює? І и кажеш, що довіряти спеціалістам своє життя – це глупство?

Годжуся з тобою 😉 Якби критерії відбору клієнтури нами були жорсткішими, і шлях до змін давався готовим, дозрілим до того людям, то і портфоліо було б наше іншим, складалося б з суцільних досягнень. Та наш час, час засилля інформації – переклади, кники, сайти, практики. майстри, натхненні мотиватори – важко не засмітити і без того неприбраний мозок. Тому часто базовою метою і причиною наших зустрічей є формування навички до розбірливого поглинання інформації та наступне використання спожитого.

Скажи мені, що ти читаєш, що слухаєш і що дивишся? Скажи мені, коли і чому це почалось і стало саме таким? А тоді я зможу скерувати тебе, якщо вирішення в іншому місті, або зупинити – якщо проблема вже не актуальна, а читання-самоаналіз тощо залишилися простою звичкою за інерцією… Гігієна бажання полягає в твоєму розумінні того, що не один день ти залазив/-ла в свій теперішній стан, і далеко не самостійно, і не буде тобі гарантій того, що за 17 годин твоє життя стане … не твоїм 😉